Sarmate

Наприкінці Римської імперії сармати були на передовій у кожній битві, відкриті, тверді й безстрашні. Блискучі металеві обладунки захищали їх та коней від ворожих стріл, роблячи їх майже непереможними. Ця стіна металевих гігантів повільно рухалася до ворога. Запах поту та шкіри від коней поєднувався з запахом п’янких бальзамів, від яких сяяли гриви. Тоді кіннота кидалася в атаку, несучи за собою непереборну й нищівну силу.